Чи хочу я вступити до вишу?

Доля абітурієнта не визначена. Вибравши правильну стратегію, він може змінити її. Вступити можна куди завгодно, треба лише свідомо працювати над своїм майбутнім.

Думати про майбутнє тривожно кожному, а старшокласнику - подвійно: вчителі намагаються мотивувати на підготовку до ЗНО, залякуючи провалом. Домашні “тюкають”: “Не вступиш до хорошого вишу - будеш все життя клеїти коробки. Подумай серйозно - зараз вирішується твоя доля”.

Способів позбутися цього пресингу, не нашкодивши самому собі, тільки два.

Перший сценарій - перестати думати про своє майбутнє взагалі. Бал ЗНО, як кажуть вчителі та батьки, - це персональна проба абітурієнта. Якщо вона буде високою, то і майбутнє виявиться хорошим. Тому треба працювати на свою “пробу”, а вибір долі відкласти на потім.

Другий сценарій - спробувати визначити власну долю самому.

Щоб пройти другий шлях, старшокласнику недостатньо волі та бажання - потрібна стратегія роботи над своїм майбутнім. І так:

- Дай відповідь на питання: “Чому я хочу вступити до вишу?”

А дійсно, навіщо потрібно поступати саме до вищого навчального закладу? Відповідь “тому що без нього не знайдеш хорошу роботу” не зараховується. Вища освіта як така не дає переваги на ринку праці.

Люди з дипломами про вищу освіту в нас працюють на позиціях оператора call-центру, продавця чи бармена. У Чехії, наприклад, працівники, які мають вищу освіту, становлять лише 14% від загального числа працюючих. Однак це не заважає Чехії показувати високі економічні результати.

Існують хороші місця роботи, куди приймають без вищої освіти, і люди, які своїм прикладом довели, що соціальний успіх і особисте щастя не обов’язково пов’язані з “кірочкою” вишу.

Людині, якій потрібні практичні навички, сліпо йти до внз не обов’язково. Спробуйте відповісти на ряд питань. І у відповідях не повинно бути третіх осіб - “тому що цього хочуть предки”. Отже, чим ви взагалі хочете займатися в житті? Саме займатися, тобто відповіді без дієслів не зараховуються. Чому вчитися? Яких цілей досягти? Це точно неможливо зробити без вищої освіти? Якщо так, тоді їдемо далі.

- Відділи головне в підготовці від другорядного

Є думка, що ЗНО погано вплинуло на систему профорієнтації абітурієнтів. Якщо раніше людина прагнула вступити туди, куди вона хотіла чи могла, то зараз нібито йде туди, куди візьмуть. Як би там не було, а той факт, що вам доведеться його здавати по-особливому, повинен організувати вашу роботу над майбутнім.

Плануючи своє навантаження в ході підготовки до тестування, потрібно розуміти, навіщо ви витрачаєте час на ту чи іншу дію, і вміти брати на себе відповідальність за наслідки своїх рішень. Знаючи минулорічний прохідний бал у виші, що вас цікавить, можна спрогнозувати, скільки балів знадобиться набрати з кожного предмету для вступу в потрібний вам виш... Оскільки осягнути неосяжне неможливо, зосередьте максимум зусиль на тих предметах, з яких доведеться проходити ЗНО.

Мінімальна мета для всіх інших - не запускати і отримувати не найнижчі оцінки. Цей метод називається time-boxing, і він допоможе вам не тільки в процесі вступу.

- Осмислено працюй над прогалинами

У будь-якій справі - щоб чогось досягти, потрібно спочатку відпрацювати навички. Навіть Кріштіану Роналду, Максим Галкін і Ніколь Шерзінгер були змушені ретельно тренуватися, перш ніж навчилися майстерно бити штрафні, пародіювати кого завгодно і танцювати, не кажучи вже про решту спортсменів та артистів.

Якщо ви чогось не розумієте, саме воно “не розсмокчеться”. Навіть не намагайтеся йти вперед, якщо маєте прогалини у вже освоєних темах. Не соромтеся повернутися назад, хоч до таблиці множення, щоб винищити навіть мінімальне нерозуміння в якихось важливих питаннях. Ви навіть маєте відчувати задоволення від того, що прояснюєте для себе якісь важливі речі. Будь-яке відставання, не тільки заважає вивченню нового, але і служить причиною стресу. А їх у житті абітурієнта і так цілком достатньо.

- Не забувай жити сьогодні

Працюючи над своїм майбутнім, ніколи не треба забувати, що воно - ваше продовжене сьогодення. Без повноцінного життя тут і зараз побудувати своє життя в майбутньому не вийде.

Якщо ви відчуваєте, що ресурси організму на межі та час перепочити, - закривайте зошити і вирушайте гуляти. І краще не в Інтернет, а в парк. Не варто думати, що це марне заняття - людині потрібен час не тільки для того, щоб сприймати нові знання, а й для того, щоб їх осмислювати, перетравлювати.

...Ранок. Дзвонить будильник. Для когось він як батіг наглядача: “Вставай! Шикуйсь в колону і на плантацію!” Для когось - підбадьорюючий заклик: “Вставай, друже! Нас чекають великі справи!” У чому різниця? Як завжди, в деталях. В усвідомленні того, навіщо ми встаємо вранці та вливаємося у всю цю щоденну круговерть. Нас піднімають, щоб робити безглузді речі? Або ми йдемо назустріч до нашого прекрасного завтра.

Джерело: http://s-osvita.com.ua/