Як керувати талановитими співробітниками?

Раніше нерідко можна було почути розмови про те, як той чи інший співробітник справляється з вимогами, які йому висуває начальство. Але нікому при здоровому розумі і в голову не приходило обговорювати, як начальник справляється з вимогами, які висувають йому співробітники. Часи змінилися. Однак уявімо на хвилинку, що без цього співробітника начальнику ніяк не обійтися, тому що він, співробітник, володіє кваліфікацією, знаннями чи особистісними якостями, які важливі для успіху компанії. І якщо цей співробітник талановитий, дуже талановитий - тоді кошмар, потрібно з ним якось рахуватися.

У століття інновацій в особливій ціні виявляються інноватори - ті, які можуть вигадати та зробити щось, чого ніхто ніколи не робив, або так, як ніхто ніколи не робив. Просто добре робити те, що й інші вміють робити, вже недостатньо, щоб вирватися вперед. Співробітники, які ідеально підходили в якості гвинтиків, на налагоджених конвеєрах на всіх рівнях централізованого планового господарства, до цього часу потрібні в деяких галузях і на деяких позиціях. Але в конкурентному середовищі з такими далеко не заїдеш. Потрібні таланти, з якими не так зручно, але без яких не обійтися. Їх мало і вони недешево коштують. І справа навіть не в ціні - своє вони скрізь отримають і завжди відпрацюють. Роботодавцям доводиться конкурувати за таланти. Так чого ж талановитому співробітнику потрібно від боса, щоб він і працював, як віл, і на сторону не дивився?

Капітан, підтягніться!

Почнемо з очевидного факту: будь-який керівник - це не абстрактний ім'ярек, а жива людина: чоловік чи жінка, молодий чи старий, красивий чи ні, добрий чи злий, розумний чи дурний, порядна чи «сволота», здоровий чи хворий. За особистості керівника зазвичай неважко здогадатися, що за люди працюють в компанії.

Бос повинен бути сильним, реально тримати кермо в своїх руках і забезпечити рух до успіху. Якщо вже що вирішено, то це буде зроблено, кожен може бути в цьому впевнений. Бос, на якого можна покластися як на боса - це цінність для будь-якого співробітника. Такими босами не кидаються.

Професія - хороша людина

Не менш важливими виявляються такі чисто людські якості, як любов до людей, мужність, чесність, віра, доброта, справедливість, співчуття, врівноваженість та інші чесноти. Американці Алан Колпь, Пітер Ріа і П'єр Евератт скористалися списком достоїнств справжнього чоловіка, складеним ще Аристотелем, і проаналізували, як наявність або відсутність таких у лідера організації відбивається на бізнесі. Виявилося - безпосередньо. Талановиті співробітники, як правило, люблять свою роботу і поважають себе в ній, і можуть собі дозволити працювати тільки там, де їм працювати добре. Нелюдський керівник, м'яко кажучи, не викликає особливої поваги, не має авторитету як особистість - і виконувати його вимоги співробітникові, який поважає себе, не дуже захочеться. При цьому бездарний підлеглий все одно залишиться: куди йому подітися, він нікому не потрібен. А талановитий піде; всі талановиті підуть. І бізнес виявиться приречений. Так що, перефразовуючи відому сентенцію, можна сміливо сказати будь-якому керівнику: «Експертом можеш ти не бути, але людиною бути зобов'язаний».

Як кремінь

Найменше талановитим співробітникам потрібно, щоб керівник був добреньким, не дуже насідав до вимог, все прощав. Це потрібно тим, хто часто «проколюється», погано працює, лінується. Але добре ставлення до бездар і нероб нівелює зусилля тих, хто дійсно відмінно працює. Їхня особлива відданість справі ніби як втрачає сенс, тому що, судячи з поведінки боса, всі інші «теж хороші». Це, в кінцевому підсумку, демотивує і тих, і інших. Так що кожному керівнику доводиться визначитися, які співробітники йому потрібні, і тоді вести себе відповідним чином. Якщо потрібні дурні та нероби - то потрібно бути таким, який потрібен. Всі вирішувати самому, все приймати на себе, і бути хорошим для них людиною: не надто вимогливим, готовим вислухати виправдання, щадним на почуття власної гідності безладного співробітника, тому що «він теж людина...», або «вона ж жінка...». Бос для талановитих людей повинен бути жорстким з нездарами і ледарями. Для цього зовсім не обов'язково бути людиноненависником - все це можна робити як раз з любові до людей, відпускаючи на свободу тих, для кого робота є покаранням, і створюючи нормальну атмосферу ділової вимогливості для інших.

На волю пташку випускаю

У різних організаціях керівники виконують різні ролі. Нерідко один начальник думає, а інші тільки виконують вказівки. Бездарним співробітникам подобається такий стан справ: не треба думати. А талановитим співробітникам хочеться реалізовувати свої таланти. Вони хочуть бачити результат своїх рішень і, при необхідності, коригувати їх, приймаючи на себе відповідальність за наслідки. Але як це зробити, якщо тобі не дають нічого вирішувати? Якщо вам потрібні талановиті та працездатні працівники - майте мужність дати їм реалізовувати свої таланти, дозволити самим приймати рішення, помилятися та вчитися на помилках. Інакше не тільки розвиток, але й саме існування організації може виявитися під загрозою. Жоден бос не може думати за всіх, і ніхто не стане думати за нього.

Не думай про секунди звисока

Коли керівник працює замість своїх підлеглих, головна проблема зазвичай полягає в тому, що він не працює за себе, не вирішує вчасно своїх питань. Виглядає це так, що він ніби не встигає. Але справа частіше за все в тому, що він не вміє робити власні справи, і займатися ними для нього болісно, а ось робити роботу підлеглих якось зрозуміліше - це краще виходить, і тому приємніше. Але кому тоді забезпечувати необхідні умови для тих, хто хоче працювати добре, щоб вони могли працювати добре? Начальник, який не цінує свого часу саме як першої особи, не демонструє і співробітникам, що свій час треба цінувати по максимуму і не можна його витрачати на менш важливі справи. З головного організуючого елемента компанії, який задає параметри порядку, він перетворюється на генератор хаосу - бо ніхто і ніколи не може передбачити, у що він влізе, а в що - ні, на що і коли у нього знайдеться час. А на стратегічний менеджмент часу точно не вистачить, адже ніколи не горить. Вся команда виявляється заручником на кораблі, що пливе невідомо куди.

З тонучого корабля, як відомо, першими втікають щури. З корабля, що заблукав, - ті, кому легше знайти собі роботу на іншому кораблі, що йде в бажаному напрямку. А легше піти якраз найбільш талановитим співробітникам. Тому бос повинен бути майстром тайм-менеджменту - і це зовсім не означає, що він повинен працювати багато. Три-чотири години на день для більшості організацій більш ніж достатньо, якщо займатися тим, чим треба, і вчасно, а не за настроєм. Настрій у правильного боса завжди гарний. Кому він потрібен в поганому настрої?

Джерело: http://slon.ru/