Сім секретів зберегти продуктивність на роботі

Зізнайтеся, ви втомилися? Сили закінчуватися, але скрізь тільки й чути «давай-давай, працюй, покажи результат». Тут зібрані для вас цінні поради, які допоможуть зберегти продуктивність і не розгубити останнє здоров'я.
1. Прокрастинуйте
Адже прокрастинація – це схильність відкладати все на потім та неминуче обертається серйозними проблемами! А ось і не завжди. Адам Грант вважає, що кращий спосіб виконати важливе завдання – це почати та відкласти.
«Психологічні дослідження показали, що наша пам'ять відмінно утримує саме незакінчені завдання, а виконані – «стирає», – пояснює Грант. – Розум зазвичай відсуває складні завдання на задній план – особливо творчі». Попросту кажучи, якщо треба видати креативну ідею або вирішити якусь проблему – найкраще дати мозку час на обробку вхідного запиту».
Отже, щоб успішно впоратися із завданням – відкладіть його!
2. Пам'ятайте, навіщо ви це робите
Щоб стати продуктивнішим, зверніться до своєї мотивації. Для цього прив'яжіть свої поточні справи до більшої і важливої мети. «Як тільки запитуєш себе «Навіщо?», маленькі завдання стають складовими великих проектів, цілей і цінностей», – каже Дахігг у своїй книзі «Розумніше, краще, швидше». – Самомотивація просто злітає, коли ми усвідомлюємо, що справи неважливі – скажімо, відповісти на електронний лист або допомогти колезі – насправді дуже важливі. Адже це частина великого результату, якого ми хочемо досягти».
Як же створити таку мотивацію? Дахігг пояснює це на живому прикладі вченого – дослідника онкології, який ненавидить метушню з письмовими роботами студентів. Всякий раз, сідаючи за цю рутину, він вимовляє мантру: «Якщо я перевірю цю контрольну, університет отримає від студента плату за навчання, а значить, зможе виділити гроші на мої дослідження, а значить, я зможу глибше вивчити проблему раку, а значить, зможу врятувати людям життя. Отже, коли я перевіряю студентські роботи, я рятую людські життя».
Якщо гарненько подумати, для кожної маленької справи є велике «навіщо?» – так з цеглинок складається цілий будинок.
3. Довіртеся своїй інтуїції
Нам пощастило – ми здатні приймати блискучі рішення в одну мить. Гладуелл придумав цьому феномену назву – «тонкий зріз» і присвятив йому свою книгу «Осяяння».
Численні дослідження автора довели – кращі рішення приймаються на основі мінімальної інформації. І вони зовсім не поліпшуються в міру накопичення інформації, найчастіше навпаки – тільки ускладнюються. Це пояснюється тим, що в процесі еволюції людський мозок навчився швидко обробляти величезний обсяг вхідних даних – так, ми моментально діємо в разі небезпеки.
Тільки уявіть собі – яку силу-силенну часу можна заощадити, знаючи, що, правильними та вдалими виявляються саме спонтанні рішення, отримані з найтоншого зрізу життєвого досвіду. Експерт радить наступного разу, коли ви почнете сумніватися і подумаєте про необхідність провести всебічний аналіз, спробувати прислухатися до свого внутрішнього голосу.
4. Будьте на позитиві
Щастя і успіх у більшості випадків йдуть разом. Дослідження довели: коли ми в гарному настрої – наш мозок отримує «перевагу щастя». Це означає, що мислення буде працювати набагато краще, ніж у людини, налаштованої «нейтрально», не кажучи вже про пригнічений стан або стрес. Так відбувається тому, що гормон допамін не тільки включає почуття задоволення, але й активує мозкові центри пам'яті та знання. «Ми прийшли до висновку, що завдяки перевазі щастя поліпшуються бізнес-результати будь-якої компанії, – пише Ачор. – Точніше, коли вам радісно – мозок працює продуктивніше на 31%. Ефективність продавців поліпшується на 37%. А лікар у гарному настрої працює швидше на 19%».
Як досягти піку позитиву та втримати цей стан? Період розвитку звички – 21 день, і кожен день знадобиться декілька двохвилинних проміжки, щоб налаштувати мозок на оптимізм і успіх. Почніть прямо зараз, і в наступні три тижні щодня виконуйте хоча б одну з простих вправ:
    увечері, перед сном, записуйте три моменти, за які ви вдячні;
    медитуйте.
5. Складайте списки швидких справ
У кожного з нас накопичуються всякі неприємні дрібниці, що засіли як іржавий цвях у списку завдань, і ми вже не сподіваємося хоч коли-небудь від них позбутися. Експерт з продуктивності Карсон Тейт пропонує відмінний рецепт: складіть особливий список справ, з якими можна впоратися за 15 хвилин. Тримайте його під рукою і переглядайте під час вимушених пауз – наприклад, стоячи в довгій черзі в супермаркеті або сидячи під кабінетом лікаря. Таким чином, замість того щоб просто вбивати час, ви зробите що-небудь корисне.
«Цей список витягне вас з трясовини прокрастинації, – запевняє Карсон. – Ви швиденько розправитеся з однією дрібною справою і отримаєте імпульс, який підштовхне до більш складного завданням». Як правило, нам достатньо невеликого заряду енергії, щоб взятися нарешті за великий і важливий проект.
6. Робіть те, що любите
Іноді немає ні сил, ні бажання братися за справи, але братися все-таки треба й відчуваємо ми себе при цьому огидно. Загалом, ви в курсі, як воно буває. Відомий експерт поведінкової економіки Ден Аріелі пропонує об'єднати якийсь приємний ритуал з налаштуванням на продуктивну роботу. Ось як він це робить: «Я пов'язую те, що приносить задоволення – наприклад, чашечку кави, з роботою, яку в цілому теж люблю, але не завжди хочу робити – писати статті та книги. Так виробляється умовний рефлекс: я приступаю до роботи, одночасно насолоджуючись ароматним напоєм».
Щоб домогтися чарівного ефекту, дуже важливо зосередитися на улюбленому занятті. Замість того щоб здійснювати дії «на автоматі», намагайтеся отримати максимум задоволення. Таким чином ваш мозок «зв'яже» приємний ритуал з початком роботи, і вам буде простіше й легше її зробити. Ви любите капучино, реп, або морозиво? Прекрасно! Створіть свій улюблений ритуал, і нехай він надихає вас на продуктивну роботу.
7. Заміряйте рівні своєї енергії
Ні, ну справді, ніхто ж не здатний залишатися шалено продуктивним цілий день. В якісь години ми готові звернути гори, а потім хочеться тільки доповзти до дивана й уткнутися в серіали. Чи не кращі моменти для роботи, правда? «Важливо не стільки те, чим ви займаєтеся, а коли ви цим займаєтеся, – пояснює Фрідман. – Протягом доби когнітивні функції мозку працюють зі змінною активністю. Це так званий «циркадний ритм», біологічний годинник, який впливає на здатність сприймати інформацію, планувати й зберігати зосередженість».
Як показують дослідження, біоритми більшості людей збігаються з добовим циклом. Тому можна вивести загальні рекомендації:
    з ранку до полудня приділіть увагу найбільш трудомістким і енерговитратним справам;
    після обіду, годин до трьох дня займіться рутиною – чимось менш відповідальним і терміновим;
    з третьої дня до шостої вечора виконуйте заплановане.
До речі, Ден Аріелі стверджує, що більшість людей тримаються на піку продуктивності з 9 до 11 ранку. Але нам краще знати, хто ми: сова, жайворонок або голуб. Поспостерігайте за собою – о котрій годині ви особливо активні та бадьорі, і коли настає спад. Якщо ви зумієте розподілити робочі завдання згідно з рівнями своєї добової енергії – справлятися зі справами буде набагато простіше та легше.
https://hrliga.com/