Хто успішніший: інтраверти чи екстраверти?

Що спільного між такими людьми, як Уоррен Баффет, Чарльз Дарвін, Альберт Ейнштейн, Махатма Ганді та Ларрі Пейдж? Вони – свого роду ікони. Лідери. І... інтроверти.

У сучасному західному товаристві інтровертів вважають невдахами, розчарованими в житті песимістами, пише Сьюзен Кейн у своїй книзі "Тиша: Сила інтровертів у світі, який надто багато говорить". Зі шкільної лави навчають: "Говори"!, "Продавай себе"!. Самовпевнена, зухвала особа стала синонімом успішної людини, лідера. Проте це не завжди так.

Вперше терміни "інтроверт" і "екстраверт" у широкий вжиток ввів психіатр Карл Густав Юнг у 20-х роках минулого століття. Згідно з визначенням Сьюзен Кейн, інтроверти – це люди, які вважають за краще перебувати у спокійному середовищі, насолоджуються самоконцентрацією, слухають більше, ніж говорять і думають перед тим, як щось сказати. Екстраверти ж не уявляють себе без соціуму, думають вголос і роблять декілька справ одночасно.

Культ екстравертизму в США з'явився лише в ХХ столітті – до цього популярною була "культура характеру", моральності. Проте коли почалася масова міграція людей у міста, виникло питання: Як можна виділитися серед тисяч співробітників у величезній корпорації? Так з'явилася "культура особи". Нав'язливість, хвалькуватість, гіперактивність і балакучість стали позитивними якостями.

Частенько ці перевернуті ідеали заважають працедавцям розгледіти справжні таланти, пише Кейн. Оскільки ті, хто більше говорить, вважаються розумнішими за тих, хто зважує кожне слово. Проте саме мовчазні генії, які довго та наполегливо йдуть до своєї мети, частіше досягають успіху, упевнена письменниця.

bigmir.net
Підготувала Зоряна СОНЯЧНА

За матеріалами hitjob.com.ua