Бізнес без овертайму: як позбутися понаднормових

Бізнес без овертайму: як позбутися понаднормових

Перепрацьовувати – не вигідно «Перепрацювання – це погано. Це означає, що людина не справляється зі своєю роботою – або переобтяжена чи не вистачає квалі¬фікації – все одно погано», – каже тренер з управління часом Людмила Богуш. За її переконанням, співробітник повинен працювати вісім годин – це фізіологічно обу¬мовлена норма робочого часу. Інакше він не зможе повноцінно відпочивати і, відповідно, якість його праці знизиться. “В кінці минулого століття компанія “Price Waterhouse Coopers” провела дослідження і з’ясувала, що продуктивність людини при 8-годинному робочому дні складає 80%, а при 9-годинному – вже 60%. Одна година перепрацювання “з’їдає” 20% ефектив¬ності праці! Виходить, що перепрацьовувати просто не вигідно”, – відзначає експерт. Керівник групи B2C, рекрутингової ком¬панії “Brain Source International” Наталя Лук’яненко відзначає, що, як правило, “пе¬реробки “носять тимчасовий характер – бух¬галтерія в період звітності, відділ маркетингу під час виведення нових продуктів або за¬пуску різних маркетингових активностей, відділ логістики – в період постачань, мене¬джери з персоналу – в період активного ре¬крутингу і так далі. Або ж вони характерні для певної категорії співробітників (напри¬клад, персональний асистент, керівник під¬розділу, головний бухгалтер) чи співробіт¬ників, що активно працюють над новими проектами. Якщо перепрацювання і постійні затримки співробітників в компанії носять системний характер, це може свідчити про низку про¬блем, таких як: нестача кадрів, проблема з тайм-менеджментом компанії, нераціо¬нальне використання трудових ресурсів, не¬раціональний розподіл обов’язків, проблеми з організаційною структурою тощо. Великі компанії не схвалюють засидження на робочому місці. Так, в одному з банків не вітається практика перепрацювань, і співро¬бітникам, на рівні внутрішньої документації, заборонено знаходитися на робочому місці після закінчення робочого часу більше години. З позиції банку, людина, яка переробляє, знижує свою ефективність праці в наступні дні. Адже це ще й досить сильне психологічне навантаження – розуміти, що ти регулярно змушений працювати наднормово. Тому, якщо співробітник регулярно просиджує на роботі з восьмої ранку до восьмої вечора – нічим хо¬рошим така ситуація ні для нього, ні для ком¬панії не закінчиться. Крім того, це просто не етично щодо лю¬дини, оскільки наднормова робота чинить вплив на якість її особистого життя. Чому співробітники не поспішають додому? Якщо співробітник затримується – важ¬ливо розібратися в причинах. Якщо він не продуктивний – навіщо давати йому таку ро¬боту? Або ж можливо він сильно переобтя¬жений? Але тут може бути й інша ситуація – може у людини вдома проблеми і вона не хоче повертатися туди. Усі затримки на ро¬боті – це особисті проблеми. Значить, лю¬дині чогось в житті не вистачає. Потрібно по¬старатися зрозуміти співробітника у кожному конкретному випадку, оскільки в результаті його проблема може стати проблемою ком¬панії. Адже він може банально захворіти від перенапруження. А може бути усе набагато простіше. За словами експерта, часто співробітники “до¬працьовують” після закінчення робочого часу те, що не встигли вчасно, оскільки їх протягом робочого дня щось відволікає (ко¬леги, шум, керівник тощо). Коли ж усі розі¬йшлися, є можливість “спокійно попрацю¬вати”. Тоді потрібно усувати ці відволікаючі чинники. З іншого боку, співробітник може відволікатися на нескінченні перекури, каву, соціальні мережі, “аську” тощо, тут вже підхід має бути відповідний. Н. Лук’яненко відзначає, що іноді перепра¬цювання – це вже частина корпоративної культури, що склалася, у рамках якої за¬тримки на роботі вважаються нормальним, а іноді й бажаним явищем. “Під час кризи багато компаній були зму¬шені скоротити штат персоналу, а частину обов’язків перекласти на інших співробіт¬ників, розуміючи, що це вимушений тимча¬совий захід”, – каже рекрутер. Як боротися з перепрацюваннями? Більшість компаній прагнуть до того, щоб співробітники підтримували баланс між ро¬ботою і особистим життям, справедливо вважаючи, що тільки такий баланс забез¬печить ефективну роботу співробітника. Є компанії, в основному іноземні, де затримки на роботі вважають ознакою поганого тону, і можуть бути розтлумачені керівництвом як свідчення неорганізованості та неефектив¬ності співробітника. В багатьох західних компаніях навіть вве¬дена пряма заборона на перепрацювання. “Я згадую випадок, коли в одній з українських компаній поставили таймер на сигналізацію, і якщо співробітник не піде до певного часу, то двері блокуються і він залишиться в офісі до ранку. Співробітники спочатку обурюва¬лися, мовляв, як же ми будемо усе устигати. Але найцікавіше, що після цього продуктив¬ність праці у них помітно зросла, а в офісі ночувати так ніхто і не залишився жодного разу. Співробітники просто стали усе всти¬гати робити вчасно, а після роботи отримали можливість повноцінного відпочинку”, – кон¬статує тренер з управління часом. У банку відзначили, що їхня кадрова служба відстежує питання завантаженості штату, і якщо є відділення, що мають занадто велике навантаження, то приймається рішення про розширення штату до необхідного для нор¬мальної роботи. Якщо ж причина перепрацю¬вань криється в манері роботи конкретної лю¬дини, то тут в кожному випадку практикується індивідуальний підхід. Рекрутер додала, що з точки зору претен¬дента абсолютно не зайвим буде, прийшовши в ту чи іншу компанію, запитати її керівництво і співробітників про те, як у них ставляться до перепрацювань і затримок. “І якщо для вас затримки не прийнятні, подумайте, перш ніж приймати пропозицію від цієї компанії, один ви навряд чи зможете змінити сталі правила і корпоративну культуру”, – радить рекрутер. www.liga.net Підготувала Ярина ЯНТАР

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад