Виконання умов МВФ: потенційні наслідки

Проблеми в світовій економіці, які зачіпають й Україну, разом з рекордно великими обсягами боргу, що підлягає погашенню цього року, створюють потребу в великих обсягах додаткового фінансування.
Альтернативні джерела такого фінансування – Росія та внутрішні ресурси – є значно гіршими за МВФ, особливо з точки зору довгострокових наслідків.
Як відомо, наріжним каменем взаємодії з МВФ є умови Фонду щодо змін в економічній політиці як передумова отримання фінансування.
Наразі, основних умов три. Це знищення субсидій на споживання енергоносіїв, зниження дефіциту бюджету та поступова деетатизація (зменшення державного впливу на справи громадянського суспільства) економіки. Третьою умовою МВФ є перехід до гнучкого курсу національної валюти.
Загалом, як і більшість антикризових програм МВФ, ці умови характеризуються ідеологією «short-term pain for long-term gain» – короткостроковий біль задля довгострокового виграшу.
Вони покликані забезпечити макроекономічну стабілізацію шляхом приведення державних видатків та курсу валюти у відповідність до економічних реалій, а також забезпечити основу для економічного зростання після стабілізації.
На жаль, інформацію про довгостроковий виграш населення України, загалом, не сприймає, або не бажає сприймати. Можливо, причиною є бездарна інформаційна політика влади, яка продовжує орієнтуватися на популістські та патерналістські настрої.
Як би там не було, більшість українців, здається, розглядають умови Фонду лише у вузькому сенсі короткострокового погіршення власного фінансового стану.
Це, в свою чергу, значно ускладнює прийняття умов Фонду для влади, яка орієнтується на вибори Президента в 2015 році. Фактично, українці стали (вже в котре) заручниками власної недалекоглядності, яка перешкоджає будь-яким болісним у короткостроковій перспективі реформам.
Проте чи такими вже болісними будуть наслідки прийняття умов МВФ, особливо, у порівнянні з альтернативами?

Короткострокові наслідки
Основним короткостроковим наслідком співробітництва з МВФ стане макроекономічна стабілізація. Наявність відносно дешевого й щедрого фінансування Фонду усуне ризики дефолту або стрімкої неконтрольованої девальвації, які наразі Дамокловим мечем нависають над Україною.
Балансування ж бюджету та перехід до плаваючого курсу дозволять адаптуватися до сучасних економічних реалій та віднайти базу для економічної стабільності.
Як вже було сказано, цей процес не буде безболісним - проте, не через ті причини, яких зазвичай бояться українці. Проблема короткострокового погіршення добробуту - майже неодмінного наслідку прийняття умов МВФ - полягає зовсім не в скороченні енергетичних субсидій як таких, а в скороченні бюджетного дефіциту.
Справді, якщо уявити собі, наприклад, що держава скорочує субсидії, але водночас замінює їх на прямі грошові виплати населенню у тих же обсягах, стає очевидним, що добробут населення від цього не погіршиться.
Навпаки, за рахунок більшої ефективності енергетичного ринку та підвищення стимулів до енергозбереження, добробут буде довгостроково зростати швидше, ніж зростав би за умов збереження субсидій.
Якщо ж компенсації у тому чи іншому вигляді не відбудеться – тобто держава скорочуватиме свої видатки – звичайно, рівень добробуту знизиться. Проте, чи не є вже сучасний рівень видатків елементарно зависоким і таким, що не відповідає економічним реаліям?
Тут можна провести паралель з людиною, яка постійно живе в борг. Звичайно, наявність боргових грошей, якщо вони використовуються для споживання, а не інвестування – але саме це й відбувається у випадку з комунальними субсидіями - на якийсь час підвищить добробут такої людини.
Проте настане час повертати борги, і на це доведеться витрачати власні доходи, тобто не всі з них вдасться використати для себе. У результаті, добробут у цей період буде ще меншим, ніж був би, якщо б людина взагалі не використовувала боргові кошти. Безкоштовного сиру не існує - цей принцип є залізобетонним в економіці.
Україні в будь-якому разі доведеться скорочувати бюджетний дефіцит. І у будь-якому разі цей процес буде болісним для населення. Відміна енергетичних субсидій - один з найкращих способів провести таке скорочення, оскільки воно дозволить паралельно ще й вирішити питання енергетичної неефективності й довгостроково себе окупить.
Скорочення дефіциту за рахунок, наприклад, зменшення видатків на охорону здоров’я мало б значно гірші наслідки, оскільки завдало б довгострокової шкоди як рівню життя, так і економіці.
Та сама логіка може бути застосована й до підвищення гнучкості валютного курсу. В короткостроковій перспективі це призведе до додаткових ризиків та, скоріш за все, болісної для фінансового стану населення, компаній приватного сектору та держави девальвації.
Власне, саме тому цей перехід і треба робити за підтримки МВФ – без фінансування Фонду Україна може його просто не витримати.
Проте реформа валютного режиму є вкрай необхідною з точки зору як макроекономічної стабілізації, так і довгострокових перспектив розвитку. Фіксований курс був однією з основних характеристик економічної моделі України в 2000-х.
Саме через нього, великою мірою, ми потрапили в пастку повної залежності від зовнішнього фінансування. Відповідно, саме він був однією з основних причин колапсу економіки в 2008-2009 роках.
Потенціал режиму фіксованого курсу давно вже вичерпано і для стабільного довгострокового розвитку країна так чи інакше має від нього відмовитися. І, знову ж таки, краще зробити це за підтримки МВФ, аніж без такої підтримки.

Довгострокові наслідки
Основним довгостроковим наслідком відновлення співробітництва з МВФ має стати економічне зростання. Підвищення енергетичної ефективності – ми залежні саме від імпорту енергоносіїв – та нормалізація макроекономічної моделі за рахунок переходу до плаваючого курсу валюти зроблять це зростання більш стабільним.
Фактично, лише за умови такого відновлення можна буде говорити про завершення кризи, в якій перебуває Україна з 2008 року. До цього моменту ризики різкого погіршення економічної ситуації постійно переслідуватимуть нашу країну.
На жаль, самого по собі стабільного зростання може бути недостатньо для виходу на траєкторію зростання, яка дозволяла б наздогнати розвинені країни.
Україна має великі проблеми демографічного характеру – частка працівників у загальному населенні країни буде скорочуватися, принаймні, до середини сторіччя, як і саме населення. Цей потужний фактор сповільнюватиме довгострокове економічне зростання.
Серед експертів МВФ такі проблемні перспективи України є приводом для занепокоєння. Без масштабного імпорту трудових мігрантів - що є не надто реальним сценарієм за цілої низки причин – у своїх документах МВФ його навіть не розглядає, Україні доведеться спиратися на нарощування капіталу та засобів виробництва і загальної продуктивності економіки.
Відповідно, слід стимулювати інвестиції та проводити структурні реформи.
Саме на це й спрямовані додаткові реформи, які наполегливо рекомендує Фонд, хоч вони й не включені в список жорстких умов. Українська влада, загалом, схильна підтримувати ці пропозиції.
Але незважаючи на намагання уряду, впровадження реформ поки що відбувається дуже повільно та з великими труднощами.
Хочеться сподіватися, що в майбутньому і ,можливо, вже за іншої влади, реформи все ж таки відбудуться, і Україна зможе почати наздоганяти розвинені країни.
Поки що ж і відновлення співробітництва з МВФ було б великим благом.

minprom.ua

За матеріалами hitjob.com.ua